Адаптація дітей до умов дитячого садка заняття для вихователів

 Мета:

  1. ознайомлення вихователів із психологічними аспектами адаптації дітей до умов дитячого садка,
  2. підвищення психологічної компетентності з проблем виховання та взаємодії з дітьми, які проходять період адаптації.

Вступ

Цю зустріч присвячено проблемі адаптації дітей до умов дошкільного закладу. Сподіваюся, що питання, які ми розглянемо, допоможуть вам якомога краще зрозуміти причини виникнення проблем у дітей та знайти шляхи подолати або зменшити їх, допомогти дітям в успішному, безболісному розвитку в навчально-виховному процесі.

Привітання «Кажемо приємне»

Всі учасники стають у коло і за годинниковою стрілкою, торкаючись долонями одне одного, говорять комплімент. Наприклад: «У тебе гарна усмішка».

 

Адаптація дітей до умов дошкільного закладу

 Міні-лекція

 

Адаптація (від лат. «пристосування») – це процес призвичаєння організму, що відбувається на різних рівнях: фізіологічному, соціологічному, психологічному.

Пристосування організму до нових умов, до нового режиму супроводжується, як правило, зміною поведінкових реакцій дитини, розладом сну, апетиту.

Проте адаптація у різних дітей відбувається по- різному, відповідно до віку, типу вищої нервової діяльності, стану здоров’я, стилю виховання в сімї, емоційної залежності від матері.

Виходячи з цього, виділяють три групи дітей за характером пристосування до нових умов життя.

Перша група – ті, для кого процес адаптації легкий та безболісний. Такі діти комунікабельні, самостійні. Спілкування батьків із дитиною доброзичливе.

Друга група – малюки, які адаптуються повільніше й важче. Поведінка нестала. Періоди зацікавлення грою змінюються періодами байдужості, вередування. Бракує довіри у ставленні до вихователів, інших дітей. Навички гри та спілкування розвинені недостатньо. Малоініціативні, менш самостійні, дещо можуть робити самі, але здебільшого залежать від дорослого. З боку батьків простежується нестабільність у спілкуванні: доброзичливі, привітні звертання змінюються на крик, погрози або зменшення вимог.

Третя група – діти, які важко пристосовуються до нового для себе побуту. Зазвичай, несамостійні. Швидко втомлюються, ігрові навички несформовані. У досвіді таких дітей – прояви авторитарності, жорстокості (або навпаки – зайвої поступливості) збоку дорослих,що спричиняє страх, недовіру до вихователя або повне ігнорування його й інших дітей. Сон, апетит – погані, або відсутні зовсім. Вони часто хворіють, що іще більше уповільнює звикання до нового оточення і нових вимог.

Хто ж допоможе малюкові з найменшими витратами для його фізичного і психічного стану увійти в нове життя? Так, саме ми – дорослі…

Музична притча «Самотня зірочка»

Колись дуже давно нічне небо було зовсім темним. На ньому була тільки одна маленька Зірочка. Вона жила високо в небі й коли дивилася навколо, то зауважувала, що зовсім одна. Від своєї самотності їй ставало сумно, бо дуже хотілося бачити на небі інші зірочки, ловити їхні промінці й дарувати їм своє тепло .

Якось Зірочка вирішила помандрувати на Землю до самотнього, старого, мудрого чоловіка, який жив на високій горі. Коли вона його знайшла, то запитала: « Чи можеш ти мені допомогти? Мені так самотньо на небі. Немає нікого, з ким би можна було поговорити, розділити радість і смуток. Іноді я навіть плачу, настільки мені самотньо».

Мудрець прекрасно знав цей стан, коли ти один – пропадає бажання гратися, їжа стає несмачною, сон неспокійним, не співаються веселі пісні…

Йому дуже сподобалася маленька зірочка, а оскільки він був старим, добрим, мудрим, то вирішив їй допомогти. Він зайшов у свій будиночок, знайшов там чарівний блискучий мішок, відкрив його, і дістав звідти безліч блискучих чарівних зірочок. Один помах руки - і на нічному небі засяяли тисячі нічних зірочок.

-         Подивися, - сказав мудрець – як красиво й гарно! Тепер на небі безліч зірочок,це твої друзі. Тобі не буде так самотньо, ти зможеш розмовляти з ними, гратися в різні ігри, дарувати їм своє тепло й любов.

Маленька, колись зовсім самотня зірочка була дуже рада й щаслива, що в неї з’явилося безліч друзів. Вона подякувала мудрецеві. І вже вирішила полетіти на небо, але мудрець зупинив її: « Я хочу для тебе зробити ще дещо. Я хочу, щоб пам'ять про тебе назавжди залишилася на землі. Я створю на чомусь незвичайному твоє зображення». Він ляснув у долоні, й зображення маленької зірочки раз і назавжди залишилося на землі.

Запитання: де залишилася маленька зірочка? (У серцевині яблука)

Цю легенду я розповіла не просто так, а для того, щоб ви відчули стан дитини, коли вона приходить перший раз у дитячий садок,період адаптації. Завдання вихователів – допомогти дитині безболісно пройти цей період. Щохвилини, щогодини, щодня усі малюки потребують нашої підтримки й розуміння, а особливо діти, які переживають період адаптації.

Казко терапія. Підготовка до сну.

Іноді дітей неможливо вкласти спати без сліз та істерик, а особливо,якщо дитина проходить адаптаційний період. Але дитину можна перехитрити. Погратися з нею в казку, в яку вона повірить. Візьмемо для прикладу казку «Білосніжка й сім гномів».

Жили-були Білосніжка (це я) і гноми (це ви). Всі гноми лягають спати й прокидаються в один і той же час, за всіма гномами спостерігає Білосніжка. Гномики за день дуже стомилися – і ніжки стомилися, і ручки стомилися – тому їм потрібно відпочити. Гномики лягають кожен у свою постільку, кладуть голівку на подушечку й одразу засинають. Жоден гномик не повинен розмовляти або гратися, заважаючи спати іншим гномикам. Спати потрібно тільки у своїй постельці, не можна спати на килимку або диванчику. Якщо в період денного сну хтось із гномиків прокинеться, а всі інші гномики сплять, потрібно тихенько полежати й почекати, доки вони прокинуться. А якщо маленькому гномику щось потрібно, він має звернутися до Білосніжки.

Не слід забувати про чарівну силу гри. Це рухливі ігри, ігри, які швидше допоможуть адаптуватися дитині, пальчикові, предметні, ігри-крихітки, що допомагають дитині розвиватися, ігри-спостереження, настільні.

Слово… його велика магія зачаровує, піднімає до небес, будить у нас найкращі людські якості. За допомогою слова можна встановити контакт із будь-якою дитиною дошкільного віку. Казки, пісні, потішки, загадки, приказки, лічилки є незамінним засобом пробудження пізнавальної активності, самостійності та яскравої індивідуальності. Ласкаві примовки, потішки викличуть радість у дитини. Саме найчастіше через елементи фольклору ми доносимо до дитини свою ніжність, турботу, любов, віру в неї.

Особливо важливо звертатися до фольклору в перші дні появи дитини в дитячому садку, саме це сприяє якнайшвидшій адаптації.

Вплив слова на дитину

Практичний досвід

Нам потрібні:

  • склянка води – дитина (чиста, проста, наївна);
  • сіль – грубі, солоні слова;
  • перець – пекучі,образливі слова;
  • грудка землі – неуважність байдужість.

Все добре змішати - отримуємо стан дитини. Скільки часу мине, доки все осяде, забудеться? А варто лише легенько збовтати – і все підніметься на поверхню. А це знову стреси, неврози, гіперактивність і т.д.

Вправа «Коло рук»

Проведення: візьміться за руки, уявіть у своїх грудях вогник добра,ніжності, любові; уявіть, як він збільшується, його сила переходить у праву руку і вливається у долоню того, хто сидить праворуч, насичується його любов’ю та рухається далі по колу. Потім любов повертається, збагачена від сердець інших учасників групи.

Рефлексія

  1. Кожен учасник ділиться враженнями про заняття, продовжуючи наступні фрази за вибором:
  2. “Я зрозумів(ла), що…”,
  3. “Мене здивувало…”,
  4. “Думаю…”,
  5. “Мені дуже сподобалося