ВЕСЕЛА СЦЕНКА

(Заходить учителька).

1-й учень. Наталя Іванівна, а ми вчора на екскурсію в краєзнавчий музей ходили.

- Правда? І що ж там найбільше сподобалось?

- Як Назар зі сходів упав.

2-й учень. Наталя Іванівна, а ще вчора до нас гості з Тернополя приїжджали. Вони запитували мене, ким я хочу бути.

- і що ти відповів?

- Я сказав, що пасічником стану!

- Молодець, це ж чудово!

- Але я замість бджіл у вулики комарів поселю.

- Навіщо?

- А я кров державі здавати буду!

3-й учень. І підручники нам в школі роздавали, запитували, хто який предмет любить.

- І який тобі подобається?

- Дзвінок (бере дзвінок і дзвенить).

1-й учень. Цікаво, як проходять першоквітневі уроки в школі?

Ведучий. Щоб легше було жити, долати дрібні труднощі – даруйте один одному щирі і

добрі усмішки. І не тільки 1 квітня, але весь рік, адже вулиці Сміху немає кінця!

(Виходять дві дівчинки)

1-а учениця. Вона нічого не коштує, але багато дає. Це усмішка.

2-а учениця. Вона збагачує тих, хто її отримує і не збіднює при цьому того, хто її дарує.

1-а учениця. Вона тримає мить, а в пам’яті залишається назавжди. Посміхайтесь!

2-а учениця. Вона приносить щастя в дім, породжує атмосферу доброзичливості у ділових стосунках і служить паролем для друзів.

1-а учениця. Усмішка – бальзам для втомлених, сонячний промінчик для тих, хто впав духом, вона – найкращі ліки від неприємностей.

2-а учениця. А, проте, її не можна купити, не можна випросити, позичити, вкрасти.

Вона сама по собі ні на що не годиться, поки її не подарували.

Усміхайтесь!

Смійтеся на здоров’я!

(Ведучі відбирають дітей і ведуть – звучать частівки).

Не в десятім государстві,

Не в заморському десь царстві,

А щодня отут у нас

Сміховинок повен клас.

У максима язик

Лінуватися не звик.

З балачок уже розпух,

Що тепер хвата до вух. Ух!

Від ласкавих добрих слів

Рот у хлопців почорнів,

Щоб хоч трохи відбілити

«Ваніш» треба їм купити. Так, так, так!

Як нам ледарів зібрати,

Не було б куди саджати.

Якби їх хто купував,

Бізнес наш би не пропав. Во!

Не витримує вже стеля

Наших доблесних спортсменів,

На перерві, як в бою,

Силу міряють свою.

Треба спонсорів шукати.

Щоб нечепур нам покупати.

Хай придбають нам басейн,

І діла будуть окей!

Хай смішний наш «вінегрет»

Буде всім вам на десерт,

Все погане хай минеться,

Хай вам весело живиться!